Меню сайту
Новини

«Сучасне суспільство занадто зматеріялізоване. Найбільшою вартістю для багатьох є доляр: гонитва за ним стала головним мотором життя. Тому останнє стало таким беззмістовним і жалюгідним. Зрозуміло, що такий моральний стан суспільства не може не відбиватись на українській молоді. Але велика честь буде їй, коли вона і в такому середовищі зі всією молодечею щирістю присвятить своє життя найвищим вартостям: Богові і Батьківщині. Цим вона не тільки виконає свій високий обов’язок перед рідним краєм, а й внесе живий струм у життя інших народів».

Григорій Ващенко

 

Щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2023/2024 навчальному році

 Інформаційні матеріали щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2023/2024 навчальному році (лист МОН №12702-23 від 24.08.2023)

У сучасних суспільно-політичних умовах, коли Україна зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свою свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває виховання дітей та учнівської молоді. Події, які відбуваються після повномасштабного вторгнення російських військ на територію України дають підстави стверджувати, що переважна більшість громадян України виявили високу патріотичну свідомість та міцну громадянську позицію. Це є свідченням системної, цілеспрямованої виховної роботи педагогічних колективів закладів освіти. Законом України "Про повну загальну середню освіту" (стаття 15) визначено, що виховний процес у закладах освіти є невід'ємною складовою освітнього процесу і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях Українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини громадянина тощо. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text

Виховання в умовах війни надає новий імпульс духовному оздоровленню молоді, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав особистості. Воно має стимулювати розвиток суспільства, яке функціонує на засадах гуманізму, свободи, верховенства права, соціальної справедливості, гарантує умови для зростання добробуту людей. Загальна соціокультурна ситуація, виклики щодо збереження цілісності й державності України, військова загроза, завдання консолідації суспільства, реформування системи освіти визначають нагальність підвищення уваги до виховного потенціалу освітнього середовища, а також до виховання базових соціальних цінностей суспільства, соціальнозначущих якостей особистості, її компетентності й готовності до вияву відповідальної громадянської позиції і патріотизму.

Концепцією Нової української школи передбачено зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві. Реалізація мети освіти має ґрунтуватися на таких ціннісних орієнтирах: визнання унікальності й талановитості кожної особистості та заборона будь-яких форм дискримінації; розвиток вільної особистості через підтримку самостійності, підприємливості й ініціативності, розвиток критичного мислення та впевненості в собі; формування здорового способу життя і створення умов для гармонійного фізичного та психоемоційного розвитку дитини;забезпечення добробуту й безпеки завдяки створенню атмосфери довіри, взаємоповаги і взаємодопомоги у шкільному освітньому середовищі; заклад освіти має бути безпечним місцем, де запобігають насильству й булінгу (цькуванню), надають потрібну допомогу; утвердження людської гідності та доброчесності, зокрема академічної, через виховання чесності, відваги, наполегливості, милосердя, доброти, справедливості, поваги до прав людини; плекання любові до рідного краю, української культури, дбайливе ставлення до довкілля; формування активної громадянської позиції, відповідального ставлення до Української держави, історії українського народу, державної мови.

Національно-патріотичне виховання Законом України "Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності" визначено, що метою державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності є досягнення єдності в українському суспільстві шляхом подолання суперечностей соціокультурного, мовного, регіонального характеру на основі європейського та євроатлантичного курсу, забезпечення дотримання конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина.

Основними завданнями державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності є формування у громадян України, у тому числі дітей та молоді, активної громадянської позиції на основі поваги до прав людини, духовних цінностей українського народу, національної самобутності; оборонної свідомості та громадянської стійкості; патріотизму; поваги до державних символів, державної мови, суспільно-державних (національних) цінностей України, розуміння їх важливості для становлення держави; усунення впливу держави-агресора (держави-окупанта) в інформаційній, освітній, культурній сферах України; поширення інформації про ветеранів війни, формування у суспільстві традицій вшанування пам’яті загиблих (померлих) ветеранів війни; формування готовності громадян до виконання конституційного обов’язку щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2834-20 - Text Патріотичне виховання здобувачів освіти стає пріоритетним напрямом в національній системі освіти. Актуальність патріотичного та духовного виховання юного покоління зумовлюються також і процесом формування в Україні громадянського суспільства, становлення єдиної нації.

Стратегією національно-патріотичного виховання, затвердженою Указом Президента України від 18 травня 2019 р. № 286, визначено основні складові національно-патріотичного виховання: громадсько-патріотичне, військовопатріотичне та духовно-моральне виховання. Національно-патріотичне виховання є важливим засобом громадянської освіти. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1233-р схвалено Концепцію Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року Метою Програми є удосконалення та розвиток цілісної загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання шляхом формування загальнолюдських цінностей, принципів любові і гордості за власну державу, її історію, мову, здобутки та досягнення у сфері культури, економіки, науки, спорту тощо. Організація освітнього процесу закладів освіти з національнопатріотичного виховання передбачає виховання всесторонньо розвиненої особистості, здатної творчо мислити, активно творити в духовній і матеріальній сферах, самостійно й колективно виконувати суспільно важливі завдання, адекватно реагувати на виклики сучасності, пов’язані з боротьбою українського народу за незалежність.

Для досягнення зазначеної мети рекомендуємо такі напрями роботи:

1. Формування української національної ідентичності.

2. Вивчення державної та етнічної території українського народу.

3. Військово-патріотичне виховання.

З метою посилення національно-патріотичного виховання здобувачів освіти пропонуємо провести відповідні тематичні просвітницькі заходи (далі – заходи) у закладах освіти. Заходи передбачають увічнення пам’яті воїнів, загиблих захищаючи Батьківщину; формування розуміння кожним громадянином своєї ролі і місця в служінні Україні, особистої відповідальності за для виконання військового обов’язку в рядах Збройних Сил України; виховання гордості за Україну: формування глибокої пошани і шанування символів, символіки і історичних святинь України. Актуальними заходами є Уроки мужності, зустрічі з учасниками російсько-Української війни, волонтерами, відвідування військовослужбовців, які отримали поранення та проходять реабілітацію у медичних закладах, написання листів у рамках Всеукраїнської акції «Лист пораненому». Пропонуємо у музеях при навчальних закладах створити постійно діючі стенди, що відображають події збройної боротьби Українського народу за територіальну цілісність нашої країни, участь випускників навчальних закладів, односельців в антитерористичній операції та повномасштабній війні. При відзначенні національних свят та пам’ятних дат, зокрема Дня захисника та захисниці України, Дня Гідності і Свободи, Дня Збройних Сил України, Дня Соборності України, Дня повномасштабного вторгнення російських військ на територію України тощо, пропонується організовувати та провести науково-практичні конференції, семінари, круглі столи; військово-спортивні змагання, фестивалі-конкурси патріотичної пісні, прози і поезії, творів образотворчого мистецтва; відвідувати музеї бойової слави; вшановувати сучасних героїв-захисників України та пам'ять загиблих за свободу, єдність та незалежність Українського народу. Пропонуємо провести конференцію на теми Україна – європейська держава, «Героїзм українців у творчості українських письменників» тощо. Пріоритетна роль в заходах надається активним методам, які базуються на демократичній взаємодії, спрямовані на самостійне відшукання істини і сприяють формуванню самокритичності, творчості та ініціативи. Такими методами є: ситуаційно-рольові та імітаційні ігри, соціально-проєктна діяльність, інтелектуальні аукціони, соціально-психологічні тренінги, проблемні соціальні та політичні ситуації, ситуації успіху, аналіз конфліктів і стилів поведінки, використання засобів комунікації, демократичний діалог, колективні творчі справи, використання інформаційних технологій тощо. Змістовим наповненням проєктної діяльності можуть стати інформаційний проект «Україна – козацький край»; Соціальний проєкт «Зроби іграшку – підтримай воїна»; Творчий проект «Я – українець! Я – патріот!»; Проект милосердя «Родина і Україна» Волонтерський проект «Волонтер і сучасність» тощо.

Заходи мають бути спрямовані на формування у здобувачів освіти почуття патріотизму, поваги до Конституції і законів України, соціальної активності та відповідальності, готовності у майбутньому до виконання обов'язків із захисту незалежності та територіальної цілісності держави, усвідомлення громадянського обов’язку із розвитку успішної країни та забезпечення власного добробуту в ній, сповідування європейських цінностей.

Під час проведення заходів рекомендуємо залучати до обговорення нагальних питань з патріотичного виховання молоді ветеранів війни, волонтерів, лідерів та активістів громадських організацій. Обираючи форми, методи та прийоми роботи з дітьми молодшого шкільного віку, слід зважати на психологічні особливості: рівень розвитку мовлення, особливості мислення і сприймання інформації. Варто враховувати, що провідною діяльністю дітей цієї категорії є гра. Метою проведення заходу для підліткового та юнацького віку є виховання у дусі патріотичного обов’язку, поваги до військової служби та готовності до захисту Вітчизни, до чинного законодавства й засад демократичної, правової держави.

Заходи повинні мати спрямованість на формування оборонної свідомості, підвищення соціальної активності для участі у громадсько-політичному житті країни, мотивації молоді до набуття необхідних компетентностей у сфері безпеки й оборони. Варто наголосити на понятті територіальної цілісності держави, згідно з яким територія держави є недоторканою від посягань з боку інших держав. Доцільним є використання інтерактивних технологій: перегляд відеоматеріалів, віртуальних екскурсій та виставок; організація створення серії мотивувальних відеороликів, участь в акціях, флешмобах, конкурсах тощо. Це зробить урок більш цікавим та ефективним, допоможе кращому сприйняттю та засвоєнню учнями нових знань.

Рекомендуємо використовувати матеріали, що підготовлені Українським інститутом національної пам’яті такі як: Інформаційні матеріали до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України (uinp.gov.ua); матеріали освітнього проєкту «Діалоги про війну» що містить три відеорозмови учениці із ветеранами сучасної російсько-української війни на теми: «Що таке війна?», «Чому Росія прагне захопити Україну?» та «Що таке сучасна російсько-українська війна?» за покликанням: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/videolekciyi/osvitniyproyekt-dialogy-pro-viynu; підбірка роликів «Революція Гідності. Сучасна війна.»: Документальний фільм «Вогнехреща» - YouTube; серія короткометражних документальних фільмів «Жінки, які загинули за Україну», цикл «Нескорені»; матеріали рубрики «Повномасштабне вторгнення Росії в Україну: історичний контекст» за посиланням: Російсько-українська війна (uinp.gov.ua). Радимо висвітлювати проведені заходи на інтернет-ресурсах: офіційних сайтах закладів освіти, в соціальних мережах тощо. Відповідне інформаційне забезпечення сприятиме посиленню національно-патріотичного виховання здобувачів освіти, приверненню уваги міжнародної спільноти до подій в Україні, популяризації історії українського народу та української національної культури.

У важкі для всієї України часи, через військове вторгнення Росії, здобувачі освіти можуть бути корисними залучившись до благодійної діяльності та волонтерства. Волонтерство має багато напрямів, і кожен учень, хто відчуває потребу допомагати, може обрати цікаву або близьку йому сферу діяльності. Онлайн-волонтерство, або е-волонтерство. Ця діяльність реалізується вільно і свідомо на користь інших людей із єдиною умовою - вона має реалізуватися за допомогою інтернету. Наприклад, адміністративні завдання (модерація, координація), збирання пожертв, креативні завдання (створення вебсторінок, дизайн, редагування), реклама, інформаційне розповсюдження, долучення до українського кібервійська: приєднання до чатботів у Telegram, за допомогою яких можна блокувати канали розповсюдження дезінформації, розвінчувати міфи та фейки; віртуальне партизанство - надсилання скарг на прокремлівських агітаторів до адміністраторів соцмереж і чатів. Доброчинна діяльність формує в учнів почуття відповідальності за доручену справу й тих людей, які потребують допомоги та підтримки, надає значущості їхній участі, допомагає на конкретних справах переконатися у власній спроможності розв’язувати проблеми своєї громади та згуртовувати небайдужих громадян і громадянок навколо їх розв’язання, знаходити ефективне партнерство.

Виховна ефективність праці зростає за умови, коли учні самі є її організаторами, а не лише виконавцями. Тому педагогам варто залучати школярів до пошуків об'єктів праці, її планування та організації колективу на її виконання.

Це сприяє зацікавленості учнів у своєчасності та якості виконання трудових завдань; формуванню ініціативності, самостійності і відповідальності.

Виховна цінність суспільно корисної праці в тому, що школярі вчаться безкорисливо робити добрі справи, усвідомлюють необхідність поєднання суспільних та особистих інтересів.

Виховання здорового способу життя.

Питання безпеки закладів освіти та забезпечення рівних, належних і безпечних умов здобуття освіти та організації безпечного освітнього середовища є особливо актуальним у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

З метою створення рівних, належних і безпечних умов здобуття освіти, організації безпечного освітнього середовища, зокрема в умовах військової агресії Російської Федерації проти України 07 квітня 2023 року на засіданні уряду ухвалено Концепцію безпеки закладів освіти (розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2023 р. № 301-р. URL:https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-skhvalennia-kontseptsii-bezpekyzakladiv-osvity-i070423-301 Реалізація Концепції підвищить ефективність превентивних заходів щодо запобігання та попередження вчиненню правопорушень в освітньому середовищі та створить безпечні умови навчання та викладання, комфортну міжособистісну взаємодію, що сприятиме емоційному благополуччю учасників освітнього процесу, відсутності будь-яких проявів насильства, забезпечивши при цьому достатньо можливостей для їх запобігання, а також дотримання прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника освітнього процесу.

З метою забезпечення додержання конституційних прав та свобод дитини, гарантій з охорони дитинства, реалізації прав дітей на освіту, безпечне для життя і здоров’я освітнє середовище, збереження та зміцнення здоров’я підростаючого покоління Указом Президента України від 25 травня 2020 року № 195 схвалена Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/195/2020#Text. На виконання Розпорядження КМУ № 174-р від 24.02.2023 року «Про затвердження плану заходів з реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі на 2023 рік» (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/174-2023-%D1%80#Text ) пропонуємо в межах компетенції організувати виконання заходів у закладах освіти спрямованих на, зокрема: формування в учасників освітнього процесу гігієнічних навичок та засад здорового способу життя, зокрема звичок здорового харчування, фізичної активності, безпечної комунікації; упровадження принципу недискримінації, в тому числі конфіденційності щодо наявності будь-яких дискримінуючих ознак; запобігання вживанню учнями, іншими учасниками освітнього процесу тютюну, алкоголю, наркотичних засобів, інших речовин із психоактивною дією, унеможливлення їх розповсюдження та вживання в закладі освіти та на прилеглих до нього територіях; упровадження в закладах освіти програм із протидії проявам насильства та булінгу (цькування) і їх попередження; проведення ефективних інформаційних кампаній для учасників освітнього процесу, спрямованих на популяризацію здорового та безпечного способу життя, вакцинації, профілактики інфекційних та неінфекційних захворювань, протидію поширенню серед дітей та підлітків звичок, небезпечних для їх фізичного або психічного здоров’я.

Рекомендуємо в роботі використовувати оздоровчі технології терапевтичного спрямування: арттерапія, піскова терапія, ігрова терапія, музична терапія, кольоротерапія, казкотерапія; організаційно-педагогічні технології: планування освітного процесу, що сприяє запобіганню перевтоми, гіподинамії та інших дезадаптаційних станів тощо. Сьогодні дитина перебуває в стресовому стані тому потребує на психологічну допомогу.

Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» за ініціативи першої леді України Олени Зеленської в рамках Національної програми з охорони психічного здоров’я та психосоціальної підтримки розроблено курс підвищення кваліфікації «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час та після завершення воєнних дій». Відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників у питанні надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу» прийнято зміни до статті 51, якими в обов’язковому щорічному підвищенні кваліфікації педагогічних працівників шляхом перерозподілу кількості годин, передбачених для цього, виділено не менше 10 % загальної кількості годин на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у питанні надання психологічної підтримки учасників освітнього процесу. Прийняття відповідних змін зумовлено тим, що повномасштабна війна російської федерації проти України критично впливає на стан психологічного здоров’я учасників освітнього процесу та безпосередню організацію навчання.

Курс підвищення кваліфікації «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час та після завершення воєнних дій» створено за моделлю змішаного навчання (blended learning), який включає: 10 мультимедійних уроків у міжнародному форматі SCORM. Додаткові матеріали та практичні тренінги допоможуть підвищити професійний рівень педагогічних працівників закладів освіти та опанувати сучасні технології першої психологічної допомоги за методичними посібниками Save the Children, а також ознайомити з рекомендаціями щодо перенаправлення Міжнародного Постійного Комітету (IASC). Курс затверджений Вченою радою Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» (протокол № 5 від 29.06.2022) та отримав схвальний відгук Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), який вже успішно завершили 31 881 особа.

Взяти участь у зазначеному курсі можна за покликанням: http://surl.li/esrpf Також у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» розроблено спецкурс підвищення кваліфікації для слухачів (освітян) очнодистанційної форми навчання «Важливі навички у періоди стресу», на основі методики Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), який схвалено рішенням Вченої ради Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» (протокол № 2 від 01.03.2023). Взяти участь у спецкурсі можна за покликанням: https://hromada.academy/courses/praktichni-navichki-podolannya-stresu Разом з тим, рекомендуємо учителям під час уроку впроваджувати психологічні хвилинки, які допоможуть здобувачу освіти впоратися зі стресом та його наслідками, емоційно налаштувати на урок, на плідну роботу, завдяки чому створюватиметься сприятлива атмосфера, яка дасть змогу дітям розслабитися, зняти емоційне напруження, відновити почуття безпеки та психоемоційного комфорту, що є природним механізмом стабілізації. Регулярне впровадження психологічних хвилинок у зручний час та слушній нагоді допоможе здобувачу освіти стати більш спокійним, врівноваженим, а також дасть змогу краще зрозуміти свої почуття. Учитель має сам визначити, коли і у який час провести психологічну хвилинку.

Зазначені активності складаються зі 108 коротких, але ефективних відеотренінгів. Усі техніки, які демонструються у цьому спецкурсі, містяться у навчально-методичному посібнику «Психологічна хвилинка», який отримав гриф «Схвалено для використання у освітньому процесі» (рішенням експертної комісії з психології та педагогіки від 01.03.2023 протокол № 1) та розміщено за покликанням: https://www.youtube.com/playlist?list=PL4lmqF0LvYNEJk3uHh O9f7M8O6k7xH4Rb. Зазначені вище курси з психосоціальної допомоги розроблені за підтримки Асоціації інноваційної та цифрової освіти, яка є провідною громадською організацією України у сфері освіти, у рамках всеукраїнського проєкту «Екосистема психологічної допомоги у сфері освіти» www.mentalhelp.in.ua. Крім того, фахівцями Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» розроблено та розміщено на сайті спецкурс підвищення кваліфікації для слухачів (освітян) очно-дистанційної форми навчання «Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу»: https://drive.google.com/file/d/1s9Wyzwq1WErmTcMjOF2Eh0d_H5CLPu Zc/view. Одним із важливих пріоритетів у діяльності закладів освіти є забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, які на сьогодні страждають від російської воєнної агресії. Нова реальність диктує нові правила життя.

Одне з найважливіших завдань – оволодіння необхідними знаннями, потрібними для подальшої безпечної життєдіяльності. Учні мають знати правилам безпеки, які допоможуть зберегти життя. Зокрема, які заборони та обмеження діють під час воєнного стану; що таке «тривожна валіза», як її зібрати, що туди покласти; як діяти під час повітряних тривог (що робити, якщо сигнал застав удома / на вулиці / в магазині тощо); як поводитися під час обстрілів; як надавати першу домедичну допомогу. Державною службою України з надзвичайних ситуацій розроблено правила поведінки у разі виявлення вибухонебезпечних предметів «Загрози та небезпеки від вибухонебезпечних предметів». Вбачаємо за доцільне проведення із учасниками освітнього процесу просвітницьких заходів щодо питань мінної небезпеки і вибухонебезпечних предметів. URL: Презентація PowerPoint (dsns.gov.ua) Формування та застосування учнями компетентностей, необхідних для здорового та безпечного життя, сприятиме досягненню глобальних цілей сталого розвитку, проголошених ООН (резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 25 вересня 2015 року № 70/1) і підтриманих Україною відповідно до Указу Президента України від 30 вересня 2019 року № 722 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року». URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text Подолання негативних явищ (булінг, домашнє насильство, кримінальні правопорушення). Булінг (цькування) є однією із поширених форм насильства у дитячому середовищі.

Особливої уваги потребують проблеми запобігання насильства та жорстокого поводження з дітьми в сучасному суспільстві, які зумовлені не тільки збільшенням фактів психічного, фізичного, сексуального насилля, а і небажанням соціуму відкрито розглядати це питання. Частина 1 статті 16 «Конвенції про права дитини» передбачає, що жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Право дітей на захист від усіх форм насильства гарантується статтями 28 і 52 Конституції України, відповідно до яких ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Статтею 10 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії мобінгу (цькуванню)» від 16.11.2022 № 2759-IX передбачено, що керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та мобінгу (цькування). URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-20 - Text Нагадуємо, що наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.19 № 1646, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2020 за № 11/34394, затверджено Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20 - Text У разі, якщо права дитини порушені органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, необхідно звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на гарячу лінію: 0800-50-17-20 або електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua. Виховна робота має бути спрямована на формування ціннісного ставлення і судження у школярів, вміння вибудовувати доброзичливі й толерантні стосунки з учасниками освітнього процесу.

Законом України «Про освіту» термін «булінг» визначено як «моральне або фізичне насильство, агресія в будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення». Варто зазначити, що найчастіше до булінгу вдаються в закладах освіти. Відповідальність за булінг передбачена статтею 1734 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка при цьому застосовується не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу. З війною проблема булінгу не лише не викорінилася, а онлайнцькування в закладах освіти набуває нових форм і проявів, зокрема, булінг із застосуванням засобів електронних комунікацій. Тривожна тенденція прояву поведінкової агресії та дій з цькування учасників освітнього процесу у процесі онлайн -навчання, їх усвідомленого наміру на заподіяння шкоди психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, незважаючи на виклики воєнного часу і зміну чинників безпекової ситуації в країні. «Кібербулінг» чи «онлайн-булінг» стосується випадків вчинення цькування в освітньому середовищі саме в Інтернет-просторі з використанням мобільних телефонів, комп'ютерної техніки, інших пристроїв і засобів, через які здійснюється доступ до електронних комунікаційних мереж. З метою профілактики булінгу (цькування) та кібербулінгу у закладах освіти рекомендуємо проводити просвітницьку роботу з батьками та законними представниками здобувачів освіти з питань профілактики насильства, булінгу, формування толерантної поведінки та вирішення конфліктних ситуацій мирним шляхом. З даної проблематики на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки України (Корисні посилання щодо теми антибулінгу | Міністерство освіти і науки України (mon.gov.ua)) та Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» (Корисні посилання – Інститут модернізації змісту освіти (imzo.gov.ua)) розміщена спеціальна рубрика: «Корисні посилання щодо теми антибулінгу».

Домашнє насильство під час війни – це поширене явище, яке стає ще більш небезпечним, ніж у мирний час. Попри повномасштабну війну, розпочату РФ на території України, проблема домашнього насильства не стає менш важливою. Війна, як і будь-яка екстремальна ситуація, лише загострює проблеми людей, які були й до цього. Зокрема, це стосується насильства в сім’ях. Низький рівень доходів, безробіття, втрата місця проживання – все це призводить до непорозумінь та негараздів у сім’ї та може переростати у насилля. З метою забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія будь-якій дискримінації у сфері освіти, для всіх учасниць/учасників освітнього процесу, на всіх рівнях освіти шляхом запровадження змін у структурно-організаційному та змістовнопроцесуальному аспекті розпорядженням КМУ № 1163-р від 20.12.2022 року схвалено Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та затверджено Операційний план заходів на 2022-2024 роки з її реалізації. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1163-2022-%D1%80#Text

Домашнього насильства можна уникнути, якщо жертва не буде мовчати. Рекомендуємо розмістити на сайтах закладів освіти та донести в доступний спосіб до учасників освітнього процесу інформацію про те, куди звертатися у випадках домашнього насильства: до Національної поліції за номером 102 та повідомити про факт насильства; на Урядовий контактний центр 15-47, де цілодобово надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства та психологічної допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям; до національної «гарячої лінії» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335 або 116-123 (короткий номер з мобільного). Нагадуємо, що держава гарантує кожному громадянину право на отримання безоплатної правової допомоги за номером Єдиного контактцентру 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів). Важливо: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).

За правовою консультацією також можна звернутися, написавши повідомлення у месенджер Facebook -сторінки системи БПД, у публічний чат Telegram-чат «Правова допомога протидії насильству», де постраждалі від домашнього насильства та свідки можуть отримати консультацію юристів щодо захисту своїх прав; у приватний чат системи БПД у Telegram або Viber, а також через мобільний застосунок «Безоплатна правова допомога». З метою забезпечення комплексного інтегрованого підходу до протидії домашньому насильству та сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від домашнього насильства, шляхом проведення превентивних заходів, ефективного реагування на факти домашнього насильства наказом Міністерства освіти і науки від 02.10.2018 № 1047 затверджено Методичні рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами. URL:https://imzo.gov.ua/2018/10/03/nakazmon-vid-02-10-2018-1047-pro-zatverdzhennia-metodychnykh-rekomendatsiyshchodo-vyiavlennia-reahuvannia-na-vypadky-domashn-oho-nasyl-stva-ivzaiemodii-pedahohichnykh-pratsivnykiv-iz-inshymy-orhana/. Пропонуємо педагогічним працівникам скористатися матеріалами з питань запобігання та протидії домашньому насильству, який розміщений на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». URL:https://drive.google.com/file/d/1kdBNPKwOfNWwoLNJ5RaJIvfro7oazd Uw/view Також на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» розміщено Перелік напрямів лекцій, курсів (спецкурсів), практичних занять, тренінгів щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників ІППО щодо запобігання та протидії насильству. URL:https://drive.google.com/file/d/1NLpqnRExNyVE_k0MKeMoCgHLiTmB HNnu/view

Запобігання та профілактика кримінальних правопорушень. Під час війни, коли усі категорії населення держави зазнають негативного впливу воєнних дій, великою небезпекою є потрапляння неповнолітніх у маргінальне середовище, у середовище схильне до девіантної поведінки. Нестійка психіка дитини не завжди зможе відрізнити піклування від насильства, наприклад, сексуального чи психологічного. Важливим є не лише попередження правопорушень неповнолітніми особами, а й дотримання їхніх прав і можливість максимально безпечно розвиватися у суспільстві, недопущення зростання рівня злочинності серед неповнолітніх під час війни і облік тих, хто потрапив під негативний вплив осіб з неправомірною поведінкою на територіях де ведуться бойові дії. Нині стан і тенденції злочинності неповнолітніх свідчать про нагальну потребу організації консолідованих і цілеспрямованих дій суспільства та держави щодо попередження такої злочинності, запобігання її розвитку та зростанню. Має бути сформовано чітку взаємодію всіх зацікавлених органів і служб на місцевому рівні.

 

Вхід на сайт
Календар
«  Лютий 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
26272829
Архів записів